Версія для друку
«Всі іноземці, з якими я познайомився, дивляться на нашу країну крізь призму позитиву і відкритості. Багатьом нашим співгромадянам, які все бачать в сірому світлі, варто було б поглянути на Україну їх очима. »
Українські учасники міжнародної системи CouchSurfing розповіли Фокусу, навіщо приймають гостей з різних країн, про стереотипи про Україну, що існують за кордоном, про те, що їх гостей приємно здивувало, а що роздратувало.
Один з найбільших гостьових онлайн-сервісів «Каучсёрфінг» (англ. Couch – кушетка, ложе і surfing – бродіння, подорож) об’єднує, за різними оцінками, від 4 до 10 млн осіб по всьому світу. Члени мережі надають одна одній допомогу та нічліг під час подорожей і організовують спільні подорожі.
Українські учасники спільноти поділилися з Фокусом історіями знайомств з мандрівникам і розповіли, чому корисно поглянути на нашу країну очима іноземця.
В тему: Урочище Гук
Тарас Малишевський, держслужбовець
Приймав гостей з Ізраїлю, Польщі, Японії, Франції
Я зареєструвався в Мережі, оскільки хотів допомогти дочці, учениці французької школи, отримати мовну практику. Всі іноземці, які бували у нас, завжди помічали один недолік нашої країни – мовний бар’єр. Люди похилого віку зовсім не знають англійської мови, але молодь і сфера послуг змінюється і вже в більшій мірі нагадує суспільство інших країн Східної Європи.
У мене був досвід спілкування з поляком, який відвідав усі країни світу. Його враження по-своєму унікальні, тому що цей літній виходець з посткомуністичної країни вперше побував в Україні ще в 70-х роках. Він вважає Україну цілком європейською країною, в якій живуть відкриті, приємні люди, завжди готові допомогти.
На це звертали увагу і гості з Японії. Вони розповідали, що, коли подорожували на велосипедах до Києва, десь між Вінницею та Житомиром зупинився фургон, водій наполегливо пропонував їм занурити велосипеди в фургон і їхати з ним, тому що на вулиці +5. Хлопці відмовлялися, адже поставили собі за мету проїхати весь маршрут самостійно. А наш співвітчизник ніяк не міг цього зрозуміти: ну як же так, він пропонує підвезти безкоштовно, навіщо ж їхати в гору на велосипеді?
Приймаючи гостей, завжди хочеться вибрати в чомусь унікальної людини. Наприклад, у нас зупинявся мандрівник з Ізраїлю родом зі Штатів. З ним ми пройшли по місцях, пов’язаних з історією київської єврейської громади. Мені самому було цікаво, тому що багато чого не знав, довелося заздалегідь готуватися до цієї екскурсії.
В тему: Закарпатські євреї на фотографіях Романа Вишняка (США), 1935-38 рр.
Спілкування з мандрівниками збагачує, дає можливість познайомитися з культурами інших країн.Наприклад, було дуже цікаво спробувати іноземну кухню. Від кожного гостя залишилися один-два рецепта, які увійшли в меню нашого будинку. Скажімо, французи практично з нічого можуть придумати класний сніданок.
Таке спілкування, звичайно, корисно і для моєї дочки, яка через рік-два піде вчитися в університет, почне доросле життя. Мені було важливо показати їй, що нехай світ і здається дуже великим, він може бути дуже близьким. Я впевнений, що після знайомства з людьми з різних країн їй буде простіше і спілкуватися, і самої подорожувати.
Цікаво, що всі іноземці, з якими я познайомився, дивляться на нашу країну крізь призму позитиву і відкритості. Багатьом нашим співгромадянам, які все бачать в сірому світлі, варто було б поглянути на Україну їх очима.
В тему: Топ 10 самих незвичайних озер України, які вразять вас своєю красою (ФОТО)
Діана Кладова, фінансист
Приймала гостей з Білорусі, Іспанії, Італії, Нідерландів, Литви, Латвії, Мексики, США, Франції, Пакистану
У іноземців багато стереотипів. Хтось вважає, що на пострадянському просторі все дуже жорстко, люди тут ледве виживають. Хтось до цих пір не знає, що Україна – не Росія. Побувавши раніше в російських містах, вони дивуються з того, що українці більш відкриті і доброзичливі. А ще мені завжди було смішно чути, коли говорили, що всі українські дівчата мріють вийти заміж за іноземця – на Заході існує така думка.
Гостям не все подобається. Наприклад, європейців, які стикаються з нашими банками і держслужбовцями, неприємно дивує бюрократизм і відсутність осудних інтернет-сервісів. Багатьох шокує громадський транспорт.
Розпитуючи про враження, найскладніше домогтися правдивої відповіді від американців. Вони тільки посміхаються і кажуть «все окей». Але для них, наприклад, незвично, якщо офіціант підходить до столу так, ніби ласку робить.
Іноземці кажуть, що ми, звичайно, похмуріше, але чесніше жителів західних країн. Тому що, якщо тобі посміхається американець, ще не факт, що ти йому подобаєшся, але якщо тобі посміхнувся українець, – сто відсотків він до тебе добре ставиться.
В тему: 10 живописних містечок Східної Галичини, де варто побувати цієї осені (фото)
Соня Кочан, менеджер
Приймає у себе. У Бангкоку, Стамбулі, Будапешті, Ізраїлі та на Кіпрі зупинялася в гостях
В основному мандрівники вибирають Україну, тому що ніколи в ній не бували, або заскакують проїздом, коли колесять по Європі. Ще один важливий фактор – в Україні дешево. Правда, потім вже, коли оглянуть, гості розуміють, що не це головне. Відкривши для себе багату історію і культуру України, багато зупиняються на тривалий термін або повертаються через якийсь час, просто тому, що тут приємна атмосфера, дуже відкриті і добрі люди.
Якщо метою подорожі є тільки туризм, відвідують, в основному, Київ, Одесу, Львів, Карпати, іноді Харків. І Чорнобиль, звичайно. Я брала кількох людей, які цілеспрямовано їхали в Україну, щоб побувати там, їм це дуже цікаво, поверталися в захваті. А коли дізнавалися, що я сама там жодного разу не була, дуже дивувалися.
Іноді зустрічаються іноземці, чий інтерес до України пробудив Майдан . Вони їдуть сюди, щоб поспілкуватися з людьми, які брали участь в революції, запитують, що змінилося, цікавляться якістю життя, з’ясовують, яким українці бачать своє майбутнє.
Багато іноземців перебувають під впливом стереотипів про пострадянський простір, вони здивовані тим, що у нас все не так погано, як їм здавалося. Деякі побоювалися військових дій, але, побувавши в Києві, переконалися, що боятися нема чого. Іноді, жартуючи, задавали дурні питання: «Ви там горілку кожен день п’єте?» Багато хто говорить, що у нас смачна їжа і красиві дівчата. Слов’янських дівчат вважають особливими. Коли розпитуєш, чому ж ми краще, кажуть, що ми прагнемо бути жіночними, що і приваблює.
Беручи зарубіжних гостей, дізнаєшся багато цікавих історій, які надихають. Наприклад, я захостити пару років назад хлопця з Кореї, який їздив по світу, збираючи історії людей, а потім випустив книгу. Інші мандрівники робили фотопроекти з людьми, яких зустрічали по дорозі. Ще був хлопець, який подорожував по світу на своєму маленькому складному велосипеді. Траплялися люди, які доглядали в Україні якісь бізнес-ідеї. Деякі потім поверталися, щоб налагодити ділові контакти, бо бачили тут багато можливостей.
В тему: «Зараз на в’їзді в міста України бачиш рекламу горілки, а не шедеврів з місцевих музеїв»
Ольга Скосаренко, перекладачка
Приймала гостей з США, України, Туреччини та Греції, Франції
Пару років тому я подорожувала по Бразилії, зупинялася там у каучсёрферов. Звичайно, бразильцям було дуже цікаво, що таке Україна. Одна людина взагалі думав, що це мусульманська країна і питав, одягаємо ми хіджаб.
Дуже цікаво чути історії людей. Одного разу я мала їхати в Африку, в країну, яка славиться безліччю хвороб. Почала розпитувати завсідників сайту, просила розповісти про їхній досвід. З’ясувалося, що один хлопець – канадець, який живе в Німеччині, – як раз був у Києві. Ми з ним зустрілися. Він відвідав усі країни світу. Україна для себе відкрив ще на початку 2000-х. Познайомився тут з дівчиною, народилася дочка, і тепер він постійно сюди повертається. Він каже, що країна і місто змінюються на очах.
Інший хлопець подорожував по світу автостопом. Коли ми зустрілися, він сказав: «О, ти з України, я запам’ятав твою країну, тому що в ній мені було найважче подорожувати автостопом, навіть в Африці легше». А ще Україна відклалася у нього в пам’яті, тому що тут він заблукав, оскільки ніде не зустрів покажчиків англійською.
Спілкувалася якось з одним французом, який жив в Києві під час Майдану, знімав квартиру в центрі. Він розповідав, як допомагав учасникам протесту, запрошував до себе погрітися, попити чаю.
При спілкуванні з іноземцями найчастіше зустрічаються два стереотипи про Україну. Багато хто думав, що тут край вічної мерзлоти, і дуже дивувалися тому, що влітку буває жарко. Для деяких пострадянський простір – все одно що частина Росії, іноді не можуть зрозуміти, що Україна вже багато років незалежна країна. Доводиться пояснювати. Є й позитивний стереотип: багато хто знає про нашу кухню, і, приїжджаючи, відразу йдуть в «Пузату хату», щоб спробувати українські страви.
–
Катерина Макаревич, опубліковано у виданні Фокус
SP \ САВЧИНПОСТ 