У цьому році західні християни відзначають Великдень на 36 днів раніше, ніж православні – 31 березня. Сьогодні всі католики, а також вірмени відзначають Страсну п’ятницю – день, у який згідно Біблії був розп’ятий Ісус.
Велика П’ятниця присвячена спогаду про Страсті Господні. У Католицькій церкві це єдиний день у році, в які не звершується Євхаристія. У цей день днем проходить богослужіння Хресного шляху, під час якого священик і парафіяни обходять 14 “стоянь”, розміщених по периметру кожної католицької церкви латинського обряду. Увечері проходить особливе богослужіння Страстей Господніх, яке обов’язково повинне починатися після трьох годин дня (час хресної смерті Спасителя). C вівтаря бувають зняті всі покриви, свічки та хрест. Під час служби не вживаються музичні інструменти і дзвін дзвонів на знак скорботи за Спасителю, померлому на хресті.
Наступного дня – Велика субота – присвячений спогаду про поховання Ісуса Христа. У вечір Страсної Суботи відбувається літургія Святвечора, а після неї оголошується Блага звістка про Світле Христове Воскресіння – “Христос воскрес, воістину воскрес”. У цей вечір закінчується Великий піст і настає Великдень.
Вранці в Пасхальне неділю після богослужіння діти і молодь обходять будинки з піснями і поздоровленнями, подібними з різдвяними колядами. Серед великодніх розваг найбільш популярні ігри з фарбованими яйцями: їх кидають один в одного, катають по похилій площині, розбивають, розкидаючи шкарлупу.
У західній культурі популярним є образ Пасхального кролика, який нібито ховає розфарбовані яйця – діти повинні їх знайти і отримати від батьків нагороду.
Хоча для всіх віруючих Пасха є святом Воскресіння Христа, коріння цього свята глибокі і пов’язані з дохристиянським культом умираючих і богів рослинності, шанованих ще в Древньому Сході. По суті своїй, це стародавнє свято весняної пробуджується природи, переосмислений у дусі християнської легенди на європейської грунті.
На зорі християнства Пасха християн і Великдень іудеїв святкувалася в один день. Але, починаючи з 2 століття нашої ери, християни стали відзначати це свято в інший день. Причина цього була в тому, що “іудеї відкинули Ісуса як спасителя” (історики так цитують римського єпископа Сікстуса). Саме з його ініціативи дата християнської Пасхи була перенесена на день, який не збігається з паскою іудеїв.
Сікстус був римським єпископом з 116 по 126 рік нашої ери. І весь цей час він і римський імператор Адріан виступали проти єврейських звичаїв і свят.
У 325 році відбувся Перший Вселенський Собор на якому вирішено було відзначати християнську Пасху в першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення за юліанським календарем.
У 1582 році Католицька церква ввела григоріанський календар, а Православна залишилася з юліанським. З тих пір дата православної Пасхи стала відрізнятися від дати католицької.
За канонами православної церкви Великдень слід відзначати неодмінно після іудейської Пасхи.Так як Господь воскрес в першу неділю після юдейської Пасхи. А якщо слідувати григоріанським календарем, то Великдень християнська іноді збігається з єврейською, а іноді буває і перед нею.
Відзначимо, католицький Великдень зазвичай проходить на тиждень або два раніше православної. Три рази в 19 років Пасхи співпадають.
Православні християни в 2013 році будуть відзначати Великдень 5 травня. В іудеїв ж святкування Пасхи (Песаха) почалося в цьому році увечері 24 березня.
Корреспондент.net за матеріалами з відкритих джерел
SP \ САВЧИНПОСТ 