Не школа, а пекло для дітей

Сучасні батьки й учителі нарікають на надмірне навантаження, темп навчання і складність предметів у початкових класах… Сьогодні школярі початкових класів відпрацьовують чи не цілий робочий день: до полудня — школа, далі — група продовженого дня й гуртки, а ввечері батьки закріплюють із дітьми здобуті на уроках знання. Система освіти й амбіції тата та мами постійно тримають дітлахів у стресі, адже доводиться гнатися не так за якістю знань (бо ж малеча цього не усвідомлює), як за оцінкою. Вже в першому класі шестирічні хлопчики й дівчатка мають оперувати певними термінами, читати чималі тексти, розв’язувати логічні задачі. Звісно, необхідно виконувати навчальний план, при цьому  батьки нарікають на програму, темпи навчання, а подекуди й на вчителів.  Сьогодні  наука — це справжнє випробовування як для дитини, так і для батьків. Навчання сьогодні далеко не те, яким було років зо 5—10 тому. Власне, йдеться про перенасичену шкільну програму, а головна проблема — в надмірній кількості й складності навчального матеріалу, через що малюки просто не встигають засвоювати вивчене. «Семирічна дитина має знати чітке визначення поняття «конституція». Ви мені поясніть цю логіку (предмет). Батьки просять учителів, аби їм пояснили логіку та інші предмети, щоб потім удома можна було пояснити своїм дітям, — бідкається жінка. — У 2-му класі діти вже мають розповідати цікаві факти про Шевченка, Пчілки, але ж ці реферати готують батьки, дитина ж не піде у бібліотеку. Через таку напружену програму в нас просто нема поняття «відпочивати». Робимо уроки в неділю, аби дитина хоч у суботу була цілком розвантажена». Власне, щоб мати хороші оцінки, треба добряче попрацювати.  За урокидіти сідають о 20.00, оскільки тато з мамою працюють повний робочий день, і займаються до 22.00, а то й до 23.00. Не йдеться про бозна-що чи про оцінку «12», дитина просто фізично й морально не може так швидко опановувати науку. Мабуть, не варто нагадувати, що семиліткам кортить і необхідно багато рухатися, спрямовувати енергію й у фізичні заняття також. ВІДМІННИК — УЖЕ НЕ ТРЕНД, ГОЛОВНЕ — ВМІТИ РОЗСТАВЛЯТИ ПРІОРИТЕТИ Раніше система навчання була орієнтована на накопичення знань, зараз система орієнтована не так на накопичення, як на вміння оперувати знаннями, вміння знайти інформацію, вміння швидко реагувати на зміни. Сьогодні освіта діаметрально відрізняється від тієї, що була рані­ше. Сьогодні потрібна ерудована, дуже динамічна особистість. Звісно, не кожному так усе легко вдається. На жаль, із кожним роком лікарі констатують погіршення здоров’я діток. Малюки приходять слабкими, вже в початкових класах у них дуже багато хвороб, а вже в 10 років школярі мають хронічні недуги. Звісно, все це відображається на якості навчання. По-перше, навантаження, по-друге, я вважаю, що в дітей просто забирають дитинство. Якщо дитина у 5 рочків уже повинна щодня сидіти на заняттях, слухати, тим паче не кожна може зосередити свою увагу. З одного боку, шестирічкам не задають домашніх завдань, уроки проводять у вигляді гри, але, тим не менше, наприкінці року є програмні вимоги — школяр має прочитати певну кількість слів, списати друкований текст, обчислити приклади. Вважаю, що програма дуже і дуже перенасичена. В Україні дуже серйозний початковий ступінь, дуже, наші діти знають значно більше, ніж малеча закордоном.