Гайдамаччина була рухом, інспірованим Російською імперією


Українську історію, написану з класового погляду, можна назвати історією невдах і розбійників. Бо ж, якщо забрати з опису подій XVI-XVIII ст. штучну патріотично-романтичну риторику, то в результаті отримаємо історію соціальних низів, які тільки те й робили, що страждали, бунтували, повставали та різали, не маючи при цьому якоїсь конкретної мети…

І цю “бунтарську” історію кладуть в основу сучасної історичної політики держави.  У колективній пам’яті українців селяни і надалі залишаються, вибачте за тавтологію, найбільш українськими українцями.

Згідно з канонізованою ще Михайлом Грушевським українською концепцією історії, селяни завжди були носіями й оборонцями справжньої православної віри, не мирилися із соціальним та релігійним гнітом, а отже, і національним.

Увага, тут і криється перша підміна понять.

Таким висновком ми програмуємо наше молоде покоління на те, що українці – це соціальні низи, яких немилосердно експлуатували вороги, які, як правило, були іншої (не православної) віри та іншого етнічного походження.

Ми дуже легко, оскільки влада ж не українська, віддаємо свою шляхту та аристократію полякам та росіянам. Так само чинимо з урядниками, чиновниками і військовими.

Обмежуючи “українців” селянами та православним кліром, який сам часто гарячково шукав, по чий бік стати, ми нехтуємо шляхтою, яка перейшла на римо-католицизм і разом з православними фанатиками того часу тавруємо уніатів, принаймні стаємо по боці їхніх вбивць та кривдників.

Український феномен історіописання полягає в тому, що творці історичного ґранд-наративу “вичистили” його до стерильного селянського рівня. Звівши все до однієї соціальної групи, вони тим само змушують наступні покоління українців, які вивчають історію в школі, солідаризуватися з вічно експлуатованими селянами-невдахами.

 Ілюстрація Анатолія Базилевича до поеми “Гайдамаки” (1963 рік)

Разом з тим, ми прищеплюємо молодим українцям переконання, що справжнім патріотам не потрібно дотримуватися жодних морально-етичних принципів.

В ім’я ідеї соціальної справедливості (одного класу) вони мають право вбивати старих,дітей і жінок, тортурувати ворогів, вирізати цілі села та містечка. І все заради міфічної справедливості, яку повстанці навіть для себе так ніколи і не сформулювали.

Ми не знаємо, як мала виглядати справедливість очільників Гайдамаччини Ґонти і Залізняка. Ми тільки знаємо, що, вчинивши Уманську різанину, вони проголосили себе князями та отаманами.

В чому полягало геройство вчинку Ґонти, який зламав присягу і, будучи сотником надвірної міліції, яка мала захищати місто, перейшов на бік бандитів?

Чому ми не задумуємося над тим, що, будучи звичайним селянином, Іван Ґонта дослужився до сотника і що таких ґонт було предостатньо. Чому ми маємо плекати симпатії у сучасних українців до зрадника, а не до тих, хто справно виконував присягу?

 Козак Мамай і гайдамаки, які карають євреїв. Народний лубок XIX сторіччя

Ні для кого не таємниця, що Гайдамаччина була рухом, інспірованим Російською імперією. Спрямовувалася вона на ослаблення Барської конфедерації [шляхетського руху проти короля, який перебував під значним російським впливом – ІП].

Православний фанатик і заодно російський агент Мельхіседек Значко-Яворський настільки захопився антиунійною пропагандою, що навіть погодився стати курʼєром між Катериною ІІ та польським королем Станіславом Понятовським.

Він не тільки представив польському королю “Екстракт деякої частини кривд”, але й утік на Запоріжжя, будучи звинуваченим у шпигунстві на користь Росії та Запоріжжя. А там почав підбурювати козаків виступити на захист правдивої віри православної.

Почали поширюватися фальшиві поголоски про “золоту грамоту” від цариці на вирізання всіх поляків і євреїв, а заодно й уніатів. І це подіяло.

Колишній чернець Мотронинського монастиря Максим Залізняк згуртував навколо себе ватагу із тисячі відчайдухів і рушив рятувати від ляхів, євреїв та уніатів православну віру. Подальший порятунок увійшов у всі історичні аннали під назвою Уманська різня.

В ім’я православної віри, а з подальшими інтерпретаціями – соціальної та національної справедливості Іван Ґонта та Максим Залізняк вимордували майже двадцятитисячне населення Умані. Різали, вішали і палили всіх шляхтичів та їхні родини, вбивали євреїв, не милуючи ні старих, ні малих, ні жінок.

Вирізали до трьох тисяч євреїв, які сховалися в синагозі. Також влаштували справжнє полювання за уніатами, особливо василіанськими учнями. І вбивали не тільки їх, але й тих, хто їх переховував. По собі “герої” залишили, без перебільшення, гори трупів та пролили ріки крові.

І що? Національний поет-пророк Тарас Шевченко написав дуже талановиту поему “Гайдамаки”. Впевнений, що Шевченко навіть не думав, що хтось у майбутньому візьме на щит його талант і перетворить цю ганебну подію в українській історії на зразок для наслідування.

Потім, у радянський час, почав творитися справжній культ гайдамаків. Вулиці Ґонти з’явилися у Львові, Києві, Житомирі, Дубні, Вінниці і навіть Умані. У Львові “серце” колишньої єврейської дільниці – Пляц Векслярський – назвали площею Коліївщини.

Продовжуючи радянсько-російську традицію, 24 жовтня 2009 року у Христинівці, що на Черкащині, на гроші меценатів було встановлено 12-метровий пам’ятник Іванові Ґонті. На відкритті виступили голова обласної адміністрації, архієпископ УПЦ КП та прес-секретар цієї ж церкви єпископ Євстратій.

Про що ж говорили представники світської та духовної влади? Казали про те, що “пам’ятник нагадує, як в часи духовного і тілесного упадку єднався український народ”. Говорили, що шляхта упокорювала наш народ і віддавала церкви єврейським орендарям, а Ґонта рятував наших людей.

Єпископ Євстратій пішов ще далі – він поставив в один ряд борців за волю України Залізняка, Ґонту, Мазепу, Петлюру, Бандеру. На завершення додавши, вони всі боролися за свободу і незалежність свого люду. Фініта ля комедія.

Джерело: Zaxid.net

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Аналитика, История, правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s