Євросоюзу нині не до України


Йдучи з Донбасу Путін захоче встановити там свою маріонеткову владу і впровадити цей регіон назад до складу України. Швидше за все, Путін розуміє, що сама постановка питання зміни Конституції за ініціативою країни окупанта викличе в українському парламенті і суспільстві розбіжності і розкол. Можливо, під тиском ЄС Порошенко запропонує варіант своїх поправок до Конституції. Але проголосувати за розгляд такого законопроекту в нинішньому парламенті буде неможливо. Щоб регіони України самі захотіли мати статус аби самовизначатись, їх потрібно або довести до повного зубожіння, або дати перспективу більш успішного розвитку без контролю Києва. Загалом ці два пункти зараз успішно реалізує уряд прем’єра Яценюка.

Євросоюзу нині не до України. У питанні вирішення сирійського конфлікту Росія може зіграти важливу роль. Тому як тільки Кремль отримає довіру світової спільноти, то відразу спробує повернутися до питання подальшого розвалу України, як держави. Путін не може собі уявити Україну в ролі вільного і рівного партнера. Військове вторгнення російських військ на Україну допомогло анексувати Крим, і відколоти частину Донбасу. Подальші військові дії поставили Путіна в глухий кут, ресурси РФ закінчуються. Тому в силу вступає план розколу України через зміну конституційного устрою. Дане прагнення Путіна можна порівняти з виразом «в чужий монастир зі своїм статутом не ходять».

Ситуацію, коли інша держава вимагає від сусідньої держави змінити конституцію можна порівняти з тим, як хтось нав’язав би вашій родині новий уклад. Уявіть собі, що ваш сусід вдирається до вас в квартиру зі зброєю в руках зі словами «зараз буду рятувати вашу сім’ю». Він б’є ваших близьких, ламає ваші меблі, виносить цінні речі, а потім викликає міліцію і повідомляє, що в цій сім’ї не все в порядку, потрібно закликати їх до закону. Саме так Путін діє щодо України, нав’язуючи конституційну реформу через тиск на ЄС.

Припустимо, міліція (ЄС) у вищезгаданому питанні не розібралася до кінця – у неї є справи і важливіші, ніж розборки сусідів. Тому ворогуючим сторонам (Україні і Росії) запропонували помиритися і вирішувати проблему в дискусії. Уявімо другий етап активності настирливого сусіда. Якийсь Володимир Володимирович повторно приходить до вас в гості, повідомляє, що біля ваших дверей стоїть бригада найнятих ним відморозків, тепер саме час вирішувати долю вашої родини. Нова «мирна» пропозиція буйного сусіда полягає в тому, щоб дати більше повноважень усім членам вашої родини. Ідея начебто непогана, щоправда думки членів чужої сім’ї ніхто не питав. Що ж може обіцяти новий уклад в родині сусідів? Батько, який працює з ранку до ночі і віддає всі гроші в сімейний котел, зможе при бажанні відокремити собі частину території і приводити туди коханок, неповнолітні діти зможуть без дозволу кататися на татовій машині, і розплачуватися його кредиткою. Дружині буде дозволено не готувати обіди для сім’ї, і витрачати зарплату на вбрання та прикраси. Але такі вольності не відповідають сімейному кодексу. Ну що ж, скаже сусід, – значить будемо міняти цей ваш сімейний кодекс. Якби ця історія стала реальністю настирливого сусіда, швидше за все навіть не судили б, а відправили б на лікування до психо-неврологічного відділення.

На ділі Путін може чітко розуміти, що будь-які, навіть найпрогресивніші зміни Конституції повинні ініціюватися не державою, яка веде з Україною війну, а самим народом. Зміни Конституції передбачають ініціативу народу і закріплення цієї норми шляхом голосування на загальному референдумі, який під час військових дій проводити неможливо. Заяви Путіна про те, що спочатку потрібно переписати Конституцію, а потім вже виводити війська з окупованих територій виглядають як фраза Остапа Бендера: «вранці віддайте стільці, а ввечері, може і гроші будуть!»

Згідно із законом, для того, щоб хоча б ініціювати референдум, необхідно зібрати не менше 3 мільйонів підписів громадян України в двох третинах областей. Далі слідує винесення проекту нової Конституції на громадське обговорення і на всеукраїнський референдум. На референдумі розглядається лише проект Конституції, над яким працюють Конституційні Збори, що складаються з 300 народних представників, обраних шляхом голосування. Тобто спроба переписати Конституцію – процес затяжний.

 

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Аналитика, Відеоновини, Україна, правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s