РОСІЙСЬКИЙ ЦАР В УСЬОМУ ВИНИТЬ ЛЄНІНА


Лєнін і Донбас: навіщо Путін згадує історію?

Президент Росії за останні дні двічі критикував вождя більшовиків і організатора Жовтневого перевороту Владіміра Лєніна.

21 січня на засіданні президентської ради з науки і освіти директор Курчатовського інституту Міхаіл Ковальчук процитував слова про Лєніна з поеми Боріса Пастернака “Висока хвороба”: “Він керував ходом думки і тільки тому — країною”.

Ковальчук говорив про організацію управління науковими дослідженнями, але Путін, судячи з усього, визнав наведений приклад невдалим.

“Управляти ходом думки – це правильно, потрібно тільки, щоб ця думка привела до правильних результатів, а не як у Владіміра Ільіча, – парирував він. – А то в підсумку ця думка призвела до розвалу Радянського Союзу, ось до чого”.

“Там багато було думок таких: автономізація і так далі. Заклали атомну бомбу під будівлю, яка називається Росією, вона і рвонула потім. І світова революція нам не потрібна була”, – додав Путін.

25 січня на зустрічі з активістами Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) у Ставрополі вчитель історії з Астраханської області Даніель Бузгулов запитав президента, що він мав на увазі, чи збирається перепоховати прах Лєніна.

Щодо мавзолею Путін зауважив, що “до цього потрібно підходити акуратно, щоб не робити жодних кроків, які розділяли б наше суспільство”, і перейшов до претензій на адресу Лєніна, серед яких особливо виділив придуману тим форму державного устрою: союз формально суверенних республік з правом виходу.

“А що ж це, якщо не міна уповільненої дії. Зокрема й це – поруч з неефективною економічною і соціальною політикою – призвело до розпаду держави”, – відзначив він.

“Те, що комунізм для Владіміра Владіміровіча річ факультативна, і його ставлення до Лєніна двояке, було очевидно давно, – стверджує історик Юрій Цурганов. – Він не може не бачити негативних рис цієї історичної постаті, хоча навряд чи ми колись побачимо з його боку чітку позицію”.

“З путінською оцінкою Лєніна складно не погодитися, хоча висловлювання досить суперечливі. Критикує і тут же обмовляється, що йому в принципі подобаються комуністичні ідеї. Путін намагається грати на багатьох клавішах, що, може, для політика і потрібно. Тільки б музика не перетворювалася на какофонію”, – заявив Російській службі Бі-бі-сі політолог Валєрій Хом’яков.

Глобальні амбіції

За входження національних республік в РРФСР на правах автономій у 1922 році виступав не тільки Сталін, але майже все політбюро. Ідея СРСР належала особисто Лєніну, і, поки його авторитет не піддавався сумніву, вважалася найбільшим внеском у теорію розвитку суспільства.

Історики пов’язують цей безпрецедентний і внутрішньо досить суперечливий вибір з мрією Лєніна про світову революцію. Новій державі було навмисно надано такий характер, щоб у майбутньому до її складу можна було долучити які завгодно “радянські соціалістичні республіки”, аж до Новозеландської і Перуанської.

Можливість виходу з СРСР його творці не розглядали навіть теоретично. Процедура не опрацьовувалася аж до епохи Горбачова, розмови про відокремлення, які формально не суперечили конституції, розглядалися як “буржуазний націоналізм” і каралися багаторічними термінами, а при Сталіні й розстрілом.

Коли намітився рух у бік правової держави, а від влади стали вимагати виконання писаних законів, про право виходу згадали, і воно відіграло певну політичну роль, хоча головною причиною розпаду СРСР стала криза планової економіки і комуністичної ідеології.

“Лєнін винен, насамперед, у державному перевороті, розгоні Установчих зборів і розв’язуванні громадянської війни. А у розпаді СРСР винна політика КПРС, яка завела суспільство в глухий кут. Ну, припустимо, заклав бомбу, а хто її підірвав?” – говорить Валєрій Хом’яков.

“Ширше застосовувати розстріли”

Критикуючи ремарку Путіна від 21 січня, член президії ЦК КПРФ Валерій Рашкін припустив, що глава держави “не дочитав книги, які є щодо діяльності і життя Владіміра Ільіча Лєніна”.

На думку Валєрія Хом’якова, слова Путіна, навпаки, свідчать про те, що він читав достатньо, і взагалі “людям, які думають, з Лєніним давно все ясно”.

У червні 1918 року в листі Грігорію Зінов’єву лідер більшовиків вимагав “заохочувати енергію і масовидність терору”, у серпні того ж року вказував керівникам Пензенської парторганізації “неодмінно повісити не менше 100 куркулів, щоб на сотні верст народ бачив, тріпотів, знав, кричав”, у грудні в статті “Як нам організувати змагання” рекомендував “розстрілювати кожного десятого” навіть не за виступ проти влади, а за ухиляння від роботи.

17 травня 1922 року, коли громадянська війна вже закінчилася, Ленін інструктував наркома юстиції Курского, що працював над проектом першого радянського кримінального кодексу, “розширити застосування розстрілу”, “обґрунтувати й узаконити його (терор) принципово, ясно”.

У виступі на форумі ЗНФ Владімір Путін, хоча й з застереженнями, покритикував планову економіку і згадав про терор, особливо виділивши репресії щодо духовенства і вбивство царської сім’ї. Але найважливішим визнав все-таки розпад імперії.

На думку Юрія Цурганова, президент ще раз показав, що, з його точки зору, свобода, демократія і права людини важливими цінностями не є, і не держава існує для людей, а люди для держави.

“Путін – етатист, державник, прихильник великої неподільної Росії і сильної влади, нічого нового тут немає. Саме це він, ймовірно, сприймає близько до серця, про це постійно думає”, – вважає вчений.

“Дійсно, багато священиків були замучені, храми зруйновані, але це крапля в морі жертв”, – нагадує Валєрій Хом’яков.

“Що стосується терору, то не знаю, наскільки глибоко віруючою людиною є Путін, але в храмі ми його бачимо, і, ймовірно, ставлення Леніна до релігії його особливо обурює. Не ліберальну ж інтелігенцію йому жаліти?” – Говорить Юрій Цурганов.

Донбас і криза

Розмова на засіданні ради з науки і освіти, швидше за все, виникла спонтанно. Президент відреагував на репліку Ковальчука, спеціально не готувався, сказав, що думав.

Але на форумах Загальноросійського народного фронту теми випадково не спливають, упевнені експерти.

Навіщо Владімір Путін раптом заговорив про Лєніна?

Юрій Цурганов звертає увагу на те, що президент згадав про Донбас.

“Межі визначали абсолютно довільно й, загалом, далеко не завжди обґрунтовано. Україні, припустимо, Донбас передали під яким приводом? Підвищення відсотків пролетаріату в Україні, щоб мати там велику соціальну підтримку. Маячня якась!” – обурювався Путін.

Про те, що “Хрущов подарував Україні Крим”, росіянам повідомили давно. Тепер з’ясувалося, що Лєнін подарував Донбас.

Цурганов не виключає, що розмова була задумана саме заради цієї заяви.

“Донбас, звичайно, актуальний. Може бути, навіть на першому місці серед мотивів”, – вважає він.

“Інша ймовірна причина в тому, що наступний 2017 рік – ювілейний, і нікуди від цього не дінешся. Потрібний якийсь камертон, Владімір Путін, ймовірно, впевнений, що має визначати ставлення до основних суперечливих проблем історії”, – припускає дослідник.

Валєрій Хом’яков бачить у відновленні дебатів про далеке минуле “спробу відволікти суспільство від нагальних і приземлених проблем, які реально турбують більшість російських громадян”.

На тлі економічних труднощів, що поглиблюються, це навряд чи вдасться, вважає експерт.

“Ну, подивиться людина телевізор, обговорить з дружиною, а на інший день піде в магазин, де ціни на молоко, масло і овочі зросли в півтора рази. Хто в цьому винен – Лєнін?” – говорить він.

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Аналитика, Россия, правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s