ЯКЕ ПОЛІССЯ БЕЗ БОЛОТА


Болота і Полісся сумісні

Фото1159З найдавніших часів болота для людини були чужим, небезпечним та таємничим  середовищем. Люди “населяли” болота легендами і переказами. Потім вони зрозуміли, що болота – джерело  палива – торфу. Але ставлення до болота залишалося швидше негативним. І лише останнім часом нелюбов змінилася гордістю: виявляється, болота – одна з найцікавіших туристичних визначних пам’яток Полісся.

У нашій країні збереглися найбільші в Європі відкриті низинні болота. Європейці навіть охрестили Поліську низовину європейської Амазонкою.   Вік – близько 11 000 років. Перші люди на території сучасної Волині селилися саме на болоті. Тисячі років тому первісні люди заснували тут свайне поселення.

Болота захищали від ворогів, болота годували – вони багаті і дичиною, і ягодами, болота лікували – в болотистій місцевості завжди росте багато цілющих трав. У подяку люди кам’яного століття приносили болотам жертви. Подекуди в Європі – людські. У наших поліских краях в жертву болотним духам приносили сільськогосподарські знаряддя і предмети побуту.

Освоєння боліт  території Полісся почалося в XVIII столітті з осушення болотних лугів. Тоді ж були побудовані канали для сплаву лісу через болота. Потужний наступ на  болота розпочався на два століття пізніше, в 1960-і роки, коли на травневому пленумі ЦК КПРС 1964 року було прийнято рішення про широкомасштабну меліорацію. Будувалися меліоративні системи, на місці осушених боліт виникали колгоспи, дитячі садки, школи, лікарні, прокладалися дороги … Сьогодні меліорацію прийнято лаяти. Але  для тих людей, що жили на піщаних острівцях, оточених болотами, меліорація була безумовним благом. Осушення боліт дозволило створити робочі місця та умови для нормального життя. Пішла в минуле така страшна хвороба, як малярія. Значно скоротилася захворюваність на туберкульоз – а адже це був бич болотяного краю. На меліорованих торфових грунтах різко виросли врожаї. Звичайно, в той час значні кошти витрачалися на створення інфраструктури, тому на саму меліоративну систему грошей залишалося мало. І щоб максимально здешевити і прискорити скидання води, проводилося безліч заходів, які відгукнулися сучасної екології. Величезної шкоди, за словами академіка Бамбалова, завдала Поліссі не меліорація, а неправильне використання меліорованих ґрунтів. – На торф’яних грунтах врожаї завжди вище, – говорить він. – На піщаній або суглинному ґрунті урожай більшою мірою залежить від погоди. А на торф’яних виросте все, що посієш, і в посушливе літо, і в дощовий. А тому господарства ігнорували рекомендації вчених: на осушених територіях треба сіяти багаторічні трави і лише 15-20 відсотків відводити під зернові сівозміни. Садили картоплю, кукурудзу і отримували гарантований врожай. У результаті торф’яної шар деградував, і на місці родючої землі залишилися піщані лисини.

Болота – легені Землі. Вони поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень, формують клімат і підтримують біологічну рівновагу. Вчені підрахували, що один гектар природних болотних угідь здатний поглинути близько тонни парникових газів. На Поліссі на кожного жителя щорічно припадає 6 тонн парникових газів. У Німеччині – 11 тонн, у США – 25. – Зауважу що меліорація була і в Європі. Причому значно раніше. У Німеччині є болото, осушені більше 250 років тому, у Польщі більше 140 років тому. У Великобританії більше 80 відсотків боліт зникло повністю. І зараз європейці раді кожному поновленому клаптика. Наприклад, німці створили великий туристичний комплекс, куди люди їдуть дивитися на відновлене болото, площа якого 124 гектара. Сьогодні  екологи говорять про необхідність відновлення осушених боліт: більше 200 тисяч гектарів вироблених торфовищ і приблизно стільки ж інших порушених боліт люди повинні повернути природі.

У тихому болоті чорти водяться У поліському фольклорі болотний господар – Багнік (мешканець “багно”, трясовини) – вдачею небезпечний і непередбачуваний, ніж його рідний брат Лісовик.  Донині фантазія людей “населяє” болота чудесами. Натхненні легендами про “болотного змія” по імені Смутак, існуючими з давніх часів на Поліссі криптозологи ведуть пошук тварин, існування яких не доведено, шукають сліди великої рептилії, або її саму, або хоча б ознаки її існування  в минулому. Поки,що не знайшли.

Болота, як правило, самі відокремлені куточки лісу. Вони стають домівкою для кількох сотень видів тварин і багатьох рептилій – змій, тритонів, жаб. Фауна поліських боліт добре досліджена. І все ж сюрпризи можливі. 10-15 років тому на  болотах виявили вертку очеретянки, дуже рідкісну пташку в країнах Європи, а для Волині зовсім новий вид. Поліський фольклор рясніє легендами про село чи церкву, які пішли в болото (варіанти – в озеро або під землю). Відбувається це в легенді за гріхи людей. Кажуть , можна, прийшовши до болота або озера, почути  дзвони,які пішли під воду з церкви затонулого поселення.  Можливо, ці легенди – не просто алегорія. Хутір в кілька будинків цілком міг опинитися на дні болота або озера. Припустимо, на глибині 10-15 метрів залягає пласт хімічних сполук, розчинних у воді. Він розчиняється дуже повільно. Довгий час грунт над ним тримається (як правило, мова йде про острівець посеред болота або озера), а потім утворюється карстова воронка, і острівець разом з будівлями йде на дно. На Волині багато карстових озер і боліт. Зазвичай вони мають округлу форму і невелекі за розміром, але досить глибокі: від берега дно круто обривається вниз.

Вплив боліт на формування полісЬкої культури важко переоцінити, вважають вчені. Саме завдяки цій ландшафтної особливості сформувалося багатюща культурна різноманітність сучасних Волині та Рівненщини. Донині тут є унікальні обряди, які побутують з часів неоліту. За те, що вони дожили до наших днів, варто сказати спасибі болотах. Та й взагалі за багато чого треба їм бути вдячними. Болота протягом всієї історії нашої землі були “бастіоном” на шляху завойовників: від татаро-монголів до німецько-фашистських загарбників. Представники самих різних галузей науки сходяться в тому, що болото вплинуло не тільки на спосіб життя наших предків, але й на формування ментальності поліського люду. Поліщуки, як правило, люди дуже надійні. Ця наша національна риса формувалася століттями: на болотах людина, на яку не можна покластися у важкій ситуації, просто не вижила б. Болота навчали терпінню і спокою, холоднокровності і витривалості, кмітливості та цілеспрямованості. Головна риса характеру “людей на болоті” – доброзичливість. Коли постійно живеш в замкнутому, нечисленному суспільстві, ізольовано, на піщаному острівці, а навколо непрохідне багно , то якщо ти нервовий, дратівливий і не можеш контролювати емоції – недалеко до біди. Щоб вижити в таких умовах, треба вміти знаходити компроміси з сусідами, приймати сусідів такими, які вони є, вміти прощати образи. А крім того, болота “провели природній відбір”: хвороби викошували слабких, в живих залишалися тільки дуже міцні і здорові люди. Так що поліщуки від природи наділені сильним імунітетом і міцним здоров’ям.

Післямова

Такими вони були до Чорнобильської трагедії, після не уже не такі вони міцні здоров”ям…

 

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Мандри, Україна, правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s