БЮДЖЕТ 2016.ПОДИВИМОСЯ ЩО З НЬОГО ВИЙДЕ


Порушення встановлених строків внесення цього законопроекту до парламенту – є не найбільшою, і далеко не єдиною, його проблемою. Теза «диявол ховається в деталях», чи не найкраще підходить до аналізу положень законопроекту «Про Державний бюджет України на 2016 рік», що підтверджується наступним.

У 2016 році Уряд пропонує встановити поетапне збільшення розміру прожиткового мінімуму, а саме: станом на 1 січня 2016 року – 1330 грн., з 1 травня – 1399 грн., з 1 грудня – 1496 грн.

Однак для того, щоб вказані величини  могли забезпечити мінімально необхідний рівень для нормального функціонування організму людини – тобто бути справді прожитковим мінімумом, їхні суми мають підтверджуватися даними науково-громадської експертизи сформованого набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і послуг, у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум». Однак така інформація у супровідних документах до законопроекту відсутня, з чого можна зробити висновок, що Уряд жодних досліджень не проводив, як і під час прийняття державного бюджету у 2015 році.

І це при цьому, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2015 у справі № 826/6362/15, яке переглядалося апеляційною інстанцією і залишено без змін, було визнано протиправним встановлення у 2015 році розміру прожиткового мінімуму без проведення такої експертизи, визнано протиправною бездіяльність КМУ в частині не вжиття заходів для встановлення прожиткового мінімуму в Україні на 2015 рік в порядку та на підставі положень Закону України «Про прожитковий мінімум» та зобов’язано Уряд провести таку експертизу для встановлення прожиткового мінімуму в Україні, а також переглянути вміст наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення.

Однак, із норм проекту закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» вбачається, що ухвалені судові рішення Уряд вирішив не виконувати.

Також варто зазначити, що пунктом 6 «Прикінцевих положень» законопроекту, Кабінету Міністрів України доручається затвердити особливий порядок проведення індексації доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Норма аналогічного змісту містилася і в Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Однак протягом всього 2015 року Кабінет Міністрів України так і не прийняв відповідного порядку, а Мінфін видав роз’яснення, що  індексація доходів населення має проводитися тільки на підставі спеціального порядку, що буде розроблений Урядом.

Таким чином, окремі бюджетні установи здійснювали, на власний страх і ризик, індексацію заробітних плат своїм працівникам, а інші – ні, оскільки порядку проведення такої Уряд не затвердив. Тому, з огляду на практику, що склалася у минулому році, на мою думку, подібні норми не варто знову включати до закону.

Іншим, не менш важливим, аспектом державного бюджету – є розмір державного боргу, який у 2016 році пропонується встановити у сумі 1 946 258 959 500 грн.

Для того, щоб не відбулося банкрутства держави, ст. 18 Бюджетного кодексу України передбачає, що загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періодуне може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу ВВП України.

Однак, вказана вище сума, вже на початку бюджетного періоду, перевищує на 589 058 959 500 грн. зазначений вище рівнь, оскільки в Основних напрямах макроекономічної політики на 2016 рік, номінальний розмір ВВП встановлюється у розмірі 2262 млрд. грн.   Таким чином, із положень законопроекту вбачається, що більша половина того, що буде зароблено державою у 2016 році, спрямовуватиметься на погашення боргових зобов’язань.

Також варто зазначити, що вже другий рік поспіль, Уряд продовжує закладати до проекту закону про державний бюджет неконституційні норми. Оскільки, як і в законі «Про Державний бюджет України на 2015 рік», так і в проекті цього закону передбачається, що після його прийняття буде зупинена дія одних законів, а значна кількість положень і норм інших, в основному у соціальні, освітній, науковій та культурних сферах, – буде застосовуватись у порядку і розмірах, встановлених КМУ, виходячи із наявних фінансових ресурсів.

Такі норми суперечать ст. 153 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», яка чітко і однозначно встановлює, що проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. Більше того, про неконституційність таких приписів неодноразово зазначав Конституційний Суду України у своїх рішеннях, зокрема у рішенні від 09.07.2007 вказано, що «… Верховна   Рада   України  не  повноважна  при прийнятті закону про Державний бюджет України  включати  до  нього положення про  внесення змін до чинних законів України,  зупиняти дію окремих  законів  України  та/або  будь-яким  чином  змінювати визначене  іншими  законами України правове регулювання суспільних відносин».

Окрім цього, Кабінет Міністрів України у ст. 20 проекту закону надає право державі не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, які були прийняті за наслідками розгляду справ проти України. У зазначені статті передбачається, щоу встановленому КМУ порядку, буде реструктуризувана заборгованість обсягом 7 544 562.370 грн., за рішенням судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішенням Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Реструктуризація відбуватиметься шляхом часткового погашення заборгованості у розмірі до 10 відсотків суми за зазначеними рішеннями та видачі на решту суми боргових цінних паперів строком обігу до 7 років, з відстроченням платежів за цією заборгованістю на 2 роки та відсотковою ставкою 9,3 % річних.

Такі положення суперечать ст.8 ЗУ «Про порядок виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою встановлено, що виплата стягувачеві відшкодування  має  бути здійснена  у тримісячний  строк  з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

До того ж, запропонована відсоткова ставка – 9,3% річних, є неринковою, адже держава дозволяє собі не виконувати судові рішення протягом двох років, використовуючи, при цьому, чужі кошти. За цей час, у разі внесення грошової суми на депозит до банку, ставка було б, щонайменше 20 % річних, тому такі умови, мало того що не законні, а ще й несправедливі.

Зважаючи на зазначені вище недоліки, розроблений Урядом проект закону «Про Державний бюджет України на 2016 році» не може бути прийнятий, оскільки, в іншому разі, – держава отримає значно занижені соціальні стандарти, які не будуть забезпечувати право осіб на достатній життєвий рівень та величезний обсяг державного боргу, для погашення якого доведеться віддавати майже все зароблене протягом року, а громадяни, які  зуміли довести порушення своїх прав у Європейському суді з прав людини, – одержать не присуджену компенсацію, а вексель з відстрочкою платежу на два роки, під 9,3 % річних. Тому створення робочої групи для доопрацювання урядового законопроекту, було єдиним правильним рішенням. Подивимося, що з цього вийде…

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Аналитика, Гроші, правда і позначений . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s