Такі страшні речі, що від них волосся на голові ворушиться


Невеселий настрій сьогодні. Нічого не пишеться, аналізувати нічого не хочеться. Тільки згадується. Згадую вже померлого батька, який застав Голод 46 -47 років малим і дитяча пам’ять якого зберегла про те такі страшні речі, що від них волосся на голові ворушиться.     Щоправда, на Західній Україні класичного Голодомору як такого не було. Навпаки, жителі цього регіону, бандерівського краю, рятували від голоду прибульців із Центру, Сходу, Півдня України, прилеглих областей Росії. Причина була одна. За два роки після війни комуністична влада не встигла зруйнувати сільське господарство західних областей, колективізувати його усуціль. Хвиля голодуючих (а це сотні тисяч, а то й мільйони) накочувались на Захід України. І хоча жителі тут теж не розкошували, вони щиросердно ділилися останнім, тепло приймали знедолених. Багато приїжджих приросли до цього краю, він став їм рідним. До речі, як не лякали представники влади голодуючі регіони «бандерівськими бандами», які чатують за кожним кущем чи деревом на східняків чи кацапів, ніхто з голодуючих не постраждав від УПА. Власне, допомога, людське милосердя західняків, в тому числі волинян, допомогли врятувати життя і здоров’я тисячам голодуючих, їхніх рідних, дітей.

І померла бабуся перед очима стоїть. Довго вона боялася говорити про ті роки. Почала розказувати тільки незадовго до смерті. Про хати, що здалеку пахли смертю. Про підводу, що їздила зрідка вздовж села, забираючи мертвих. Про те, як сама побачила поховання тих мертвих: на возі кілька померлих, зверху – дочка тітки Марини, яку та з останніх сил гарно вбрала на смерть: чистеньке все, випрасуване, кольорові стрічки, паперові квіти, сама піти до поховання вже не мала сил. Під’їхала підвода до ями: «А-ну, дівко, поможи-но перекинути». «Ні, – каже бабуся, – Я не можу. Як так – просто у яму людей поскидати, як дрова?». Взяли ті двоє якось підводу нахилили – покотились мерці догори ногами, і дівчинка та між мерцями – тільки стрічки замерехтіли…

І все життя ті оповіді у моїй голові, не можу забути. А коли у Росії на заробітках був, намагався тим людям щось про те розказати. Вразила реакція: повна недовіра до моїх слів. І нуль співчуття. Максимум реакції – «Так в России тоже голод был. Еще похлеще вашего». А коли намагався пояснити, що наш голод не мав ніяких природніх, об’єктивних причин, що він був штучний, організований по етнічному принципу, наражався на глуху ворожість.
Я був приголомшений і не знаходив пояснення…

Тепер знаходжу. Ось воно – вони вважали себе «людьми русской культуры». Бачу, що скрізь, куди протягла щупальця ця «русская культура» (хоч колишні республіки СНД, хоч наш Донбас і Крим), – одне й те ж: презирство до тих, хто не належить до «русского мира», пихате переконання, що вони, люди «русской культуры», – то цвіт Всесвіту, а всі інші народи – то браковані творіння Господа, і тому їх не жалко. Співчувати їм не обов’язково. І вже точно не можна їм співчувати, як тільки виявляється, що їхні біди хоч в чомусь кидають тінь на «Великую Россию». В такому разі то просто вороги, які не заслуговують жалю. Та й по великому рахунку прорідити популяцію цих недолюдків не такий вже й страшний гріх, якщо це на користь «русской культуре».

Вони не змінились, всі ці «люди русской культуры». Кілька років тому вони писали в інтернеті про Голодомор «Массовая диета не более того… хохлы ленивы, просто не хотели жрать». Зараз вони погрожують нам «холодомором», і якби це їм вдалося, не маю сумніву – вони б не співчували нашій біді, вони б сміялися над смертям наших дітей.

Тому я сподіваюсь, що ніколи сюди більше не дотягнуться щупальця такої «великой русской культуры», а значить голодомори ніколи більше не повторяться. Ми маємо зробити для цього все. Заради наших дітей і внуків.

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Аналитика, Новости, Протест, правда і позначений , , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s