БАЗАЛЬТОВЕ ДИВО КОСТОПІЛЬЩИНИ


  

  Щоб побачити дива природи, завзяті мандрівники вирушають за тисячі кілометрів в екзотичні краї, хоча зовсім поряд також можна полюбуватися незабутніми краєвидами. У Костопільському районі на Рівненщині, в селі Базальтове, яке в часи Другої Речі Посполитої було містечком і називалося Яновою Долиною, є величезне родовище гірської породи, відоме під назвою «базальтові стовпи».

Вироблені кар’єри затоплені водою, адже зовсім поряд – річка Горинь. Завдяки цьому на українському Поліссі з’явилися пейзажі неймовірної краси. У цьому ми переконалися на власні очі, побувавши в Базальтовому, яке розташоване всього за 78 кілометрів від Луцька та за 57 – від Рівного

Кость ГАРБАРЧУК

ПОЛІСЬКА БРУКІВКА НА ВУЛИЦЯХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТОЛИЦЬ
Недаремно кілька років тому це диво було номінантом у списку «7 природних чудес України». Базальтове родовище належить публічному акціонерному товариству «Івано–Долинський спецкар’єр», яке очолює Галина Довжаниця. Завдяки їй ми побували на розробках і побачили кам’яний літопис Землі. Нашим екскурсоводом була менеджер підприємства Світлана Питель.
— Як стверджують геологи, мільйони років тому на цьому місці відбулося виверження вулкана, — розповідає пані Світлана. — Застигла лава з часом перетворилася на стовпи чорного базальту, які розміщені не горизонтально, а вертикально. Кажуть, наше родовище — одне з найунікальніших у Європі.
Згідно з історичною довідкою, диво–камінь видобувають тут із XVII століття. Створені природою архітектурні стовпи–багатогранники вражають своєю монументальністю та довершеністю. Вони бувають різного розміру та висоти, від трьох до 30 метрів, і нагадують рукотворні геометричні колони, які використовують у будівництві.
З українського базальту колись викладали бруківкою тротуари і вулиці Парижа, Відня та Варшави. Тому можна впевнено стверджувати, що наше каміння вже давно завоювало Європу. Нині на основі базальту виготовляють теплозахисне покриття для космічних кораблів, тканину для пожежних костюмів і скафандрів, використовують у виробництві реактивних двигунів.
…Спускаємося в кар’єр. Назустріч вибігає маленький песик, який старається грізно гавкати, щоб налякати прибульців, але, впізнавши нашого екскурсовода, радісно метляє хвостиком. Перед нами відкривається казкова картина, ніби з фільму–фентезі. Від побаченого аж перехоплює дух. Далеко внизу працює спецтехніка, зверху — гігантські базальтові стовпи. Саме в цьому кар’єрі, у якому ще триває видобуток каменю і відкачують воду, попід величезною стіною з нависаючими вулканічними глибами, два тижні працювали кіношники. Наш земляк режисер Олесь Санін знімав фінальну сцену — розстріл кобзарів — української історичної драми «Поводир». Як розповідає пані Світлана, до масовок залучали їхніх робітників, які виконували ролі поліцаїв. Підробляли також і місцеві селяни з підводами. За день статистам платили по 100 гривень.

А «ОСТРІВ КОХАННЯ» ЩЕ ЧЕКАЄ ІНВЕСТОРА
І ще про одне дивовижне місце. Неподалік від діючого кар’єру знаходиться затоплений кам’яний каньйон з острівцем у вигляді серця, який називають «Островом кохання». За словами Світлани Питель, найчастіше сюди приїжджають відпочивати сусіди–поляки. За самобутню красу називають цю місцевість «українською Хорватією». Адже не всім по кишені поїхати в балканську країну, до нас виходить значно дешевше. Туристи фотографуються на кар’єрах у Базальтовому і викладають знімк

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Мандри, правда і позначений , , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s