ОДИНОКА КАЛИНА


При дорозі всихає калина,
Ледь віти колише свої,
Під нею ридає дівчина,
Бо милий покинув її…


Не сумуй одинока калино,
Не сипли росу ти рясну,
Скоро вітер прилине
І принесе жадану весну


Врода розквітне дівоча,
Сонце відновить красу.
Поки щастям горять твої очі,
Пий кохання, як квітка росу


У весняний чарівний вечір,
Коли місяць по небу гуляв,
Сів вітер калині на плечі
І в дівочі вуста цілував


Колихав, дивився їй в очі,
Аж на мить принишк у гаю,
Зрадів, що серед весняної ночі
Любов відшукав він свою


А солов”ї всю ніч заливались:
– Калино! Не жди щастя в маю.
– Бач! Навіть горобці поховались
У зеленім весіннім гаю


А горобці цій парі не раді,
Вітру не вірять пташки
Давали калині пораду,
Як досвідчені і мудрі свашки


  • Не вір вітру калинонько,
    То вітер – злий суховій,
    Обпік не одну дівчиноньку
    І не буде навіки він твій…

Та навіщо калині порада,
Душу їй не пройнять.
Калина і суховію рада,
Лише б самій не стоять..

——————————.
Від вітру засохла калина,
Гілки не колише свої
Під нею ридає дружина,
Бо втратила грішна сім”ю


Не плач, не ридай ти, дружино,
Не плач, не сумуй, не страждай
З листочка розквітне калина,
Під нею щастя своє зустрічай…

About "АлМаС"

АлМаС
Галерея | Цей запис був оприлюднений у правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s