За минулим я не плачу,
Хоч юнь добре пам”ятаю я своюІ
Крихти в неї не жебрачу,
Хоча борги я досі віддаю
Нагадують роки юності моєї
Ціпкі віточки плюща,
У білім платячку лілеї
Стоїть і жде мене дівча
Схиляю голову в журбі,
Її завжди зустріти мріяв
Лиш волошки в полі голубі
Нагадують про любові тої вияв
Дівчина жде не рік, не десять років
В очах чекання не вгаса,
Лиш постаріла вона трохи
І побіліла вже коса…
Знову землю снігом вкрито,
Вітер злісно виє угорі.
Та вірю знов настане літо,
І ти до мене вийдеш на зорі
Підем в гори, у густу діброву,
Не легко нам по зворах йти,
Де ж ти моя доле чорноброва?
Де тебе шукати, де знайти?.
Як тоді весною, в квітні
Прийдеш до мене, як колись,
Сяють твої очі знов привітно
Круг шиї руки обвились
І зелена зашумить діброва
І зозуля буде нам кувать.
Знов тебе горянко чорноброва
До світання буду чарувать
Де ти зараз мила, де ти?
Чи знов зустрінемось, коли?
Я так хочу щоб життя замети
Весни нашої не замели..
