НА РІВНЕНЩИНІ ПІСЛЯ БУРШТИНУ ВІЗЬМУТЬСЯ ДО МІДІ І СРІБЛА


Добування мідь екскаватор

Не лише бурштином багата земля Рівненщини. Геологи кажуть, що маємо великі поклади міді, вулканічних туфів, навіть золото і срібло є. Щоправда, досліджених родовищ мало, а тих, де працюють гірники, — ще менше. Навіть поклади бурштину, навколо якого величезний ажіотаж, добре не досліджені. Віктор Мельничук, доктор геологічних наук і професор Національного університету водного господарства та природокористування, розповів «РВ», які багатства сховані в рівненській землі.

Мельничук

Віктор Мельничук: “Бурштином раніше в Клесові грубки розтоплювали”

— Загалом на Рівненщині є 240 родовищ корисних копалин, проте тільки третина освоєна промисловим видобутком. На них функціонує близько півсотні гірничих підприємств. В основному розвідані поклади торфу, запасів яких області вистачить на десятиліття, і сапропелю — болотного мулу, що використовується для удобрення земель. Але сапропель у нас майже не видобувають. У Здолбунівському і Острозькому районах є поклади фосфоритів, що також добрі як мінеральні добрива. Родовище розвідувала Західноукраїнська гірничодобувна компанія, пробувала видобувати, але через спротив депутатів та природоохоронних організацій все звели нанівець. Найактивніше ж розробляють в області поклади пісків, суглинків, гранітів, базальтів та інших будівельних каменів.

Потенціал області набагато більший, але корисні копалини потребують вивчення. На Заході у кожному місті розміром з Рівне є свій геологічний центр. У нас один на всю країну — в Києві. Хоча вже давно на часі у Рівному відкрити бурштиновий центр, а у поліських районах створити організовані пункти закупівлі бурштину, а також біржові аукціони з продажу бурштину, які б давали прибутки місцевим бюджетам. Тоді б люди самі навели лад і рекультивовували б територію бурштинових промислів.

— А відомо, які поклади бурштину є на Рівненщині?

— Досліджено тільки три родовища — Клесівське на Сарненщині, Вільне на Дубровиччині та Володимирець Східний — у Володимирецькому районі. Але товщі бурштиноносного піску охоплюють майже всі північні райони області, виходячи на Волинь, Житомирщину та частково на Білорусь, втім, там болота. Рівненська комплексна геологічна партія, що на вул. Курчатова, зараз працює над оцінкою ресурсів і запасів бурштину. В кожному родовищі, що може займати площу кілька десятків квадратних кілометрів, буде приблизно 50 тонн бурштину.

— Кажуть, що старателі мотопомпами можуть добути лише 30% бурштину…

— Так, а решта залишається в землі. Бурштиноносні поклади залягають пластами на глибині 3-10 метрів, і ці пласти руйнуються внаслідок “вимивання” — піски, що потрапляють до них зверху, збіднюють поклади. Геологам досліджувати, а гірникам розробляти такі родовища потім дуже важко. Але найгірше те, що руйнується природа Полісся. Значні ділянки Полісся колись були піщаною пустелею, про це свідчать дюни і бархани, що нині поросли лісом. Коли остаточно ліси знищать — знову буде пустеля.

— Чула, що бурштин є також у Дубенському районі…

— Тут можливі тільки окремі знахідки, а от в Острозькому районі бурштин зустрічають в неогенових глинах. Це поблизу с. Могиляни. Але той бурштин відносно молодий, низькоякісний, легко тріскається. На Поліссі ж бурштин — з палеогенових пісків, яким близько 30 млн. років.

— В області є й древні поклади міді. Її також можна добувати “старательським методом”?

— Шматочки самородної міді можна назбирати на дні базальтового кар’єру, що поблизу с. Іванчі на Володимиреччині. Але тут геологи попередньо підрахували запаси на сотні тисяч тонн високоякісної міді — на глибині 50-100 метрів. На подальше розвідування цих запасів потрібно близько мільярда гривень. Мідь у нас має 99% чистоти, всередині з домішками срібла і золота. А тим часом Україна майже всю мідь і мідні вироби купує за кордоном, витрачаючи близько 1 млрд. грн. на рік.

— Золото на Рівненщині лише у міді під Рафалівкою?

— Зерна золота рівненські геологи знайшли на кількох глибинних рівнях у 25 свердловинах, пробурених поблизу кордону з Волинською областю. Переважно у Костопільському та Володимирецькому районах.

— А з коштовних каменів, окрім бурштину, що ще є на Рівненщині?

— Агати, пейзажний кремінь та яшма.

— Область багата на базальти. Європейці їх використовують для будівництва космічних кораблів, а ми — для надгробних плит.

— В області розвідано шість родовищ високоякісної базальтової сировини, з яких в основному видобувають базальт на щебінь, на виготовлення пам’ятників, лицювальної плитки. Між тим, наші базальти придатні для петрургійного виробництва (кам’яного литва). Європейці з них виготовляють різні сантехнічні вироби, які служать довше від металевих. Базальтові волокна додають в одяг, який не зношуватиметься роками. З них роблять обшивку для космічних кораблів та багато іншого. Базальти у наших надрах поширені на площі близько 30 тис. км2.

— Під покладами базальту залягають вулканічні туфи. У вас, знаю, чимало ідей, як їх можна використати.

— Вулканічні туфи містять багато мінеральних адсорбентів — смектитів та цеолітів, тому можуть вбирати різні речовини, зокрема, радіоактивно забруднені. У нас поряд є дві атомні станції — Рівненська та Хмельницька. У них накопичилася велика кількість радіоактивних відходів. Я пропонував підземне захоронення цих речовин у туфові формації, як це роблять в інших країнах. Це безпечніше, ніж тримати їх на поверхні. У США, до прикладу, безальтернативний проект захоронення їхніх радіоактивних відходів від сотень АЕС — у туфові формації гори Яка (штат Невада). Подавав пропозиції і в Міністерство екології, і на атомні електростанції. Скоріше за все, чиновники викинули їх у смітник, бо це додаткові клопоти і витрати. Але принаймні запаси туфового борошна для дезактивації території у разі аварій на наших АЕС створити потрібно.

Туфи можна також використовувати як молекулярні сита, щоб очищати леткі продукти, стічні води. Вони годяться як добавки до кормів худобі та птиці — сорбують у шлунках шкідливі речовини і тварини швидше набирають вагу. Ці туфи придатні також для виготовлення керамзиту та кераміки. У туфах можна зберігати вологе зерно. Поклади туфів на Рівненщині величезні, але досі не розвідані, на відміну від Хмельниччини, де над ними вже працюють кілька фірм.

— Рівненщину вважають найменш геологічно вивченою.

— Раніше вважали, що перспективним для виявлення корисних копалин є Український кристалічний щит, який простягається від Житомирщини аж до Азовського моря і на якому поклади залягають неглибоко. А на Рівненщині потрібно багато бурити. По-друге, геологічні дослідження потребують значних інвестицій, а ніхто грошей не вкладає у вивчення мінеральної сировини. Бізнесмени тепер хочуть тільки брати готові родовища.

Надмірна централізація владних повноважень щодо корисних копалин також призвела до негативних явищ — дорогі ліцензії на вивчення надр і видобуток копалин, номінальні аукціони, на яких торги вигравали фірми, що мали вплив на прийняття рішень поза аукціоном. Цього року відбувся один більш-менш справедливий аукціон, на який винесли, зокрема, родовище газу в Прикарпатті. Внаслідок торгів ціна пакета дозвільних документів зі 100 тис. грн. піднялася до 11 млн. грн.

Проблемою також є те, що на Рівненщині залишилось працювати лише зо два десятки геологів з понад сотні — багато моїх колег виїхали працювати до інших країн. З огляду на майбутній дефіцит кадрових геологів, цього року ми впроваджуємо на базі нашого університету підготовку фахівців-геологів.

Алла САДОВНИК.

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s