КУДИ ЗНИКЛИ АМАЗОНКИ, А ЧИ БУЛИ ВОНИ ВЗАГАЛІ?


Хто не знає про амазонок, стародавнє плем”я войовниць, які є прикладом для всіх героїчних жінок? Коли говорять про матріархат, в першу чергу згадують про амазонок.

Вчені розділися на два табори,  одні з них кажуть, що є безліч свідчень з життя амазонок, образи яких давньогрецькі художники відобразили в статуях і рельєфах, що зображують битви амазонок і їх завойовницькі походи. Збереглися античні наслідування статуям і зображення на вазах.

Інші вважають, що велика кількість міфів про амазонок вказує на те, що їх ніколи не було. Чи можна розібратися в наявних міфах про амазонок, перша згадка про яких веде нас у часи мінойської цивілізації? А під час троянської війни амазонки під проводом цариці Пентесілеі були союзниками царя Пріама у війні проти греків. Останні відомості про них ми бачимо в оповідях про царицю амазонок Фалестре, що відвідала Олександра Македонського.

З моменту, коли цариця амазонок Пентесілея була вбита в сутичці з Ахіллесом в 1200-х р до н.е., і тих подій, коли цариця амазонок Фелестра захотіла народити від Олександра Македонського “надлюдини” в 320-х роках до н.е. ., минуло майже 900 років. Між цими подіями міфи кажуть про битви амазонок з грецькими героями Беллерофонтові, Гераклом, Тесеем, c неминучим поразкою амазонок.

Період часу існування амазонок дорівнює близько 900 років. За цей час вони повинні були створити якесь царство, яке межувало б з іншими державами. Багато дослідників сходяться на думці, що амазонки жили в Малій Азії, або в передгір’ях Кавказу, або на берегах Азовського моря. Грецький історик Геродот згадує амазонок, які плавали по Чорному морю і, потрапивши в полон до скіфів і асимілювавшись з ними, створили новий народ – сармати.

І поки одні історики намагаються під оболонкою міфу розгледіти справжнє історичне зерно, інші з захопленням переповідають поширені судження про побут амазонок. Вважалося, що це войовниче плем’я жінок походить від бога війни Ареса і Гармонії (дочки Ареса і Афродіти), воно поклонялось богу війни Аресу і богині полювання Артеміді. У легендах про існування амазонських царств говориться, що жінки управляли, а чоловікам доручалося дивитися за господарством і їх терпіли виключно заради продовження роду.

Раз на рік амазонки вступали в шлюби з чужинцями або сусідніми племенами, віддаючи потім на виховання батькам або вбиваючи хлопчиків і залишаючи собі дівчаток. Дівчаток вони вирощували як майбутніх войовниць, яким випалювали праву грудь, що заважає натягувати в бою лук. Звідси і пішла їх назва – «амазонка» означає «безгруда». А перед тим як народити дитину, амазонка повинна була брати участь в битвах і вбити ворога.

Фантазери від історії відводять нас на Кавказ в пошуках матріархату і царств амазонок, приписуючи ці умовиводи жив на межі тисячолітній Страбону. І навіть до Німеччини VIII ст. н.е. Є й відверту маячню про амазонок, що займаються йогою. Так, у народів Кавказу існує культ матері, але до матріархату він ніякого відношення не має, і ми знаємо також про становище в житті мусульманських жінок, які керують будинком на своїй «жіночій половині».

Кажуть, що амазонки добре їздили на конях і колісницях, вони могли виставити до 120 тисяч вершниць. І так далі з усіма казковими і незвичайними подробицями. Почнемо з того, що існує більше правдоподібна версія про передбачуване місце проживання амазонок, на яке вказав історик А.Б. Снісаренко. Це – Амасія (топонім, можливо, пов’язаний з назвою «амазонка»).

Хоча і іранське «ha-mazan» – жінка-воїн, здається правильним і більш відповідним визначенням до назви племені жінок-войовниць. Варіант, що набирає найбільшу кількість інформації про причину назви племені амазонок від слова «a masso», яке тлумачиться як недоторканні (для чоловіків) або «безгруда», малоймовірний.

Незважаючи на те, що в людській історії ми маємо досить багато інформації про різні жертви і звірства по відношенню до людини, припікання або відрізання грудей малоймовірно. Амазонки не залишалися незайманими до кінця днів своїх і періодично зустрічалися з чоловіками, від яких народжували дітей, а без грудей як годувати дитину? Або чоловіки цим займалися?

Для того щоб мати військо чисельністю 120 тисяч вершників, загальна кількість населення має бути як мінімум в 10 разів вище, тобто більше мільйона чоловік, 120 тисяч з яких повинні залишатися на місці для охорони кордонів і порядку, щоб не збунтувалися чоловіки, зайняті рабською працею і домашньою роботою. Потрібні і пасовища для випасу такої кількості коней.

Козаки, наприклад, в ХVIII-XIX століттях виставляли у воєнний час близько 300 тисяч чоловік кавалерії при п’ятимільйонного чисельності козачого населення. А амазонкам для відтворення власного народу треба було щороку відловлювати чверть мільйона мужиків, щоб, совокупившись з ними, народжувати потім потрібну кількість дітей, половина з яких могла бути хлопчиками.

Як історики-оптимісти уявляють собі систему життєзабезпечення суспільства, повністю позбавленого материнських інстинктів в екстремальних умовах? Родили амазонка у своєму першому бою могла бути вбита або покалічена, а це могло бути перешкодою для народження здорової дитини. І вагітні амазонки так само скакали на конях і брали участь у військових діях? Для них мали існувати відповідні умови, що було б у той час практично неможливим.

А може бути, і не було ніяких амазонок, історія існування яких не піддається логічним уявленням? Для того щоб бути об’єктивним в дослідженні питання, потрібно взяти й іншу сторону історичної спадщини предків, яке нічого не говорить про амазонок. Біблія, наприклад, але і там демагоги намагаються відшукати сліди амазонок в дочках Адама.

У Біблії, або в історії Риму можна побачити, що всі згадки про амазонок кінчаються там, де історичне оповідання підтверджується різними джерелами при наявності матеріальних свідчень. З 282 року до н. е. починається історія римських завоювань, розпочата війною Риму з Тарентом, на допомогу якому прийшов цар Епіру. Відомості про цю битву збереглися в історії у вигляді крилатого вислову «Піррова перемога».

Нічого про амазонок з цього часу ми не знаємо, хоча від зустрічі Олександра Македонського з царицею амазонок Фелестрой різниця в часі близько 40 років. За такий короткий період народи, що користуються великою популярністю, не йдуть з лиця землі.

Фелестра, що славилася своїми військовими подвигами (?), Прибула в Гірканію на зустріч з Олександром Македонським з конвоєм з 300 амазонок, залишивши військо на кордонах Гиркании. Здавалося б, ось є орієнтири для історичного пошуку, коли відомо місце зустрічі, а територія царства амазонки, за словами історика, доходила майже до Синопа.

За легендою великий полководець провів з Фелестрой два тижні, перш ніж вирушити далі. Але народила вона кого-небудь після цієї зустрічі, ніхто не знає, хоча здавалося б, ця інформація повинна була зберегтися в першу чергу, поки був живий полководець. Також невідомо, нащадками якої з амазонок були правителі Пантікапея, які передали владу з 438 року до н.е. царям, що носив імена Спартокидов.

Нічого не говорять про амазонок і римські хроніки періоду правління імператора Авреліана, пленившего Зенобию – царицю-войовницю з Пальміри, що оголосила незалежність від Риму. Розбивши в 284 році сімидесятитисячному військо Зенобии, Авреліан знову підпорядкував Риму Пальмірському царство, а Зенобій була проведена через Рим в золотих ланцюгах.

У місцях, де ймовірно жили амазонки, були знайдені поховання жінок, у яких перебували луки, стріли і дротики, але були відсутні останки обладунків, мечів, бойових сокир та іншого бойової зброї. Знайдені ж у цих похованнях кинджали вказують на аристократичне походження похованою або її статус жриці.

За легендою амазонки поклонялися богині полювання Артеміді, що має свої відмінні атрибути у вигляді лука зі стрілами і дротика. Жриці цієї богині, число яких могло доходити до декількох сотень осіб, озброєних луками і дротиками, могли послужити історичним казусом, коли мандрівний афінянин, не проспати, як слід, міг побачити армію войовничих жінок. Їх він згодом і зображував на вазах і барельєфах в компанії богів і героїв.

За свідченням А.А. Тахо-Годи, плем’я жінок-войовниць походить від Ареса і Гармонії. Озброєні амазонки цибулею, бойовою сокирою, легким щитом, вони самі виготовляють шоломи та одяг. Амазонки поклоняються Аресу і Артеміді, проводячи час у битвах. Виходить так, що Арес зі своєю дочкою Гармонією, як і годиться божествам, справили на світло плем’я войовничих жінок. Це говорить про те, що амазонки є персонажами міфології.

Геракл, що здійснює за наказом царя Еврісфея черговий подвиг, відправився в пошуках золотого пояса цариці амазонок Іпполіти, який подарував їй батько – бог Арес. Богиня Гера, яка бажає зла грецькому герою, зробила так, що для отримання пояса Гераклові довелося вбити Іполита. У міфології амазонки згадуються поряд з Посейдоном, Сциллою і Харибдою, сиренами і горгонами, крім того, що вони контактували з Артемідою та іншими богами.

«Ці жінки, – писав Діодор Сицилійський, – жили на межах населеного світу». Так їх і треба сприймати як казкових персонажів, тому, що як не хотіли б любителі полунички, але для імперії амазонок в наявній історії нету місця між імперією персів і імперією «Іскандера дворогого».

Поява жіночих збройних загонів передбачалося як решта без чоловіків, які загинули в бою, частина жінок готських племен, які з часом навчилися володіти зброєю і склали ядро ​​племені амазонок. Логічно ця версія правдоподібна, але за часом непорівнянна, тому готи жили багато пізніше першої згадки про амазонок. Причину появи озброєних жінок на сцені історії треба шукати в іншому.

Проведемо аналогію між військовими підрозділами стародавніх і сучасних армій, в яких служить багато жінок зі зброєю в руках. Ми знаємо про те, що в арміях середньовічного періоду кількість маркітанток, наступних за військами, доходило до половини чисельного складу. А під час бою маркітантки, які вміють поводитися зі зброєю, часто становили значний резерв, що допомагає перемогти супротивника.

Так само і в давнину в грецьких військах могли затесатися тамтешні «кавалерист-дівиці», адже практично вся війна амазонок була тільки з Афінами, можливо, в той період, коли різниця статей не мала великого значення. Збройні жінки могли перебувати в якості охорони, що бере участь у битві дочки царя або якийсь знатної жінки. Так під час бою, наразившись на жіночу групу охорони, хтось, рятуючись втечею від розлючених фурій, міг подумати, що з них складається вся армія.

У понтійського царя Мітрідата Євпатора, наприклад, особиста охорона складалася з жінок, які добре володіли зброєю і могли перебувати у виявлених похованнях. Як було вже сказано вище, з майстерністю і впевненістю могли звертатися з цибулею і дротиком жриці з храму Артеміди, які могли брати участь у військових діях при нападі чужої армії.

Дослідження тривають досі. Наприклад, на землях України, де жили амазонки, на думку нових істориків, могли жити інші племена.

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у История, Мандри, Міф і позначений , , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s