ЗАХІДНИЙ ВІСНИК UA

Домівка » История » ПРО ЩО ВІЩУЮТЬ КУМРАНСЬКІ СУВОЇ

ПРО ЩО ВІЩУЮТЬ КУМРАНСЬКІ СУВОЇ


Про що розповіли кумранські сувої

 Їх виявлення по праву вважається головним археологічним відкриттям ХХ століття. А самі сувої все ще містять в собі таємниці, які належить розгадати.

Довгий робочий стіл з розкладеними на ньому ножицями, голками і білосніжними аркушами рисового паперу; ще кілька столів із звичайними комп’ютерами; шафи з чорними картонними коробками і матеріалами для роботи … Ось і вся обстановка невеликої кімнати в Управлінні старожитностей Ізраїлю, де вершиться велике таїнство консервації сувоїв Мертвого моря. Їх виявлення по праву вважається головним археологічним відкриттям ХХ століття. А самі сувої все ще містять в собі таємниці, які належить розгадати.

«Срочно требуются золоті руки …»

Так виглядають Кумранські сувої

Історія виявлення перших унікальних святкові Мертвого моря, їх придбання Єврейським університетом в Єрусалимі й наступних пошуків все нових і нових рукописів добре відома. На жаль, з моменту знахідки цих унікальних артефактів в Іудейській пустелі, багатьом з них було завдано серйозної шкоди. Перший удар по реліквіям завдали що виявили їх бедуїни – вони розрізали сувої на шматочки в розрахунку на те, що таким чином їм вдасться виручити більше грошей за їх продаж. Але, як з’ясувалося, і реставратори, які працювали із сувоями, допустили спочатку чимало помилок. Знадобився час, щоб зрозуміти: сувої збереглися протягом тисячоліть тому, що пролежали запечатаними в глечиках в абсолютній темряві і унікальному мікрокліматі печер Мертвого моря. Звичайна вологість, пряме сонячне світло – все це призводило до їх руйнування. Додатково до всього першого реставратори святкові склеювали їх фрагменти звичайної липкою стрічкою і поміщали між простими шибками. Тиск скла, старіння клею і сонячне світло привели до того, що пергаменти на очах стали темніти. Важко сказати, який взагалі була б доля цих історичних скарбів, якби на початку 1990-х років на хвилі масового виїзду євреїв з СРСР до Ізраїлю не прибули реставратори, які набули досвіду роботи з древніми рукописами в кращих музеях Москви і Ленінграда. Їх досвід був використаний для забезпечення збереження безцінних артефактів. У відділі з консервації святкові працюють тільки жінки. Виявляється, тільки жіночі руки можуть торкатися до свит так, щоб не завдати їм шкоди. Тільки вони можуть з мінімальними втратами очистити їх від клею, залишеного скотчем, помістити між двома листами спеціальною прозорою папери, укласти в рамку і потім прошити простір навколо сувою найтоншої ниткою. Іноді всю роботу доводиться робити під мікроскопом. Потім така рамка виставляється в Музеї Ізраїлю в сховище, де підтримується мікроклімат, відповідним печерам Іудейської пустелі. Завдяки досвіду і справді золотим рукам цих жінок протягом двох останніх десятиліть був завершений процес документування та консервації сувоїв. А зараз вони активно беруть участь в процесі фотографування сувоїв на основі методу спектральної фотографії, за допомогою технології, закупленої Єврейським університетом у NASA. З темряви тисячоліть

Глечики, в яких зберігалися артефакти

На думку істориків, більшість відомих сьогодні сувоїв Мертвого моря належали євреям, що втекли після розгрому римлянами повстання Бар-Кохби (131-135 роки) в Іудейській пустелі – в ті самі печери, в яких колись майбутній цар Давид переховувався від свого тестя царя Саула. Укрившіеся тут євреї не були членами вважається провісником християнства секти есеїв. Але так само, як і ессеи, вони жили надією на прихід Месії, який поверне їм їх держава, і жили комуною, яку назвали «Яхад» («Разом»). Статут цієї комуни був виявлений в числі інших кумранских сувоїв. У якийсь момент римляни виявили «комунарів» і вирішили їх знищити.Передчуваючи неминучу загибель, «яхадовци» вирішили зберегти найцінніше, що у них було, – священні книги. Обернувши пергаментні та папірусні сувої лляною тканиною, вони помістили їх в глечики, наглухо запечатали їх і сховали в печерах. Там вони і пролежали до 1947 року, поки частина з них не була випадково виявлена ​​бедуїнським пастушком. Сьогодні в управлінні старожитностей зберігається понад 900 таких рукописів, які з кількох десятків тисяч фрагментів. Ще кілька сотень таких артефактів опинилося у розпорядженні йорданських істориків. Більшість цих сувоїв написані на івриті, тим же алфавітом, яким євреї користуються і сьогодні, і тому їх без праці може прочитати і зрозуміти будь ізраїльський школяр. Але є й свитки, написані грецькою та арамейською мовами, а також тією формою івритського алфавіту, яким євреї користувалися ще до вавилонського вигнання (до 598 року до нашої ери), і датовані VIII століттям до нашої ери. Знайдені сувої вбирають у себе всі книги Старого Завіту (Танаха, як називають його євреї), за винятком Книги Естери, і їх тексти практично збігаються з відомими сьогодні біблійними. Що, в свою чергу, доводить, що Біблія дійшла до наших днів майже без жодних змін. Разом з тим іноді в свитках зустрічаються невеликі відмінності від нинішнього канону, і вчені сьогодні сперечаються, чи йде мова про помилки переписувачів або перед нами доказ того, що протягом століть біблійний текст все ж піддавався редактуре. Разом з тим серед рукописів були виявлені і тексти, які з тих чи інших причин не увійшли до Старий Завіт. Це і апокриф на Книгу Данила, і Книга війни Синів Світла з Синами Темряви, і приголомшливі своєї поетичної міццю невідомі до того псалми Давида. Але, мабуть, однією з найцікавіших серед кумранских знахідок є рукопис Книги Еноха – одного з найзагадковіших і містичних творів давнини, що не увійшли до біблейського канону. «Біблія уфології» Саме так – «Біблією уфології» – називають іноді Книгу Еноха (Сефер Ханох) прихильники теорії, по якій вирішальну роль у розвитку цивілізації зіграли контакти людства з інопланетним розумом. Основу Книги Еноха складає розповідь про те, як ангели спустилися з небес на землю, стали жити разом з земними жінками і передали людям таємні знання. Згадка про це є в Буття, проте Книга Еноха являє собою докладний і розгорнуту розповідь про те, як на гору Хермон, головну вершину нинішніх Голанських висот, спустився загін з двохсот збунтувалися проти Бога небожителів на чолі з ангелом на ім’я Шамхазай. Ці прибульці не тільки тішилися любов’ю з жінками, але й навчили людей різних ремесел, а також магії і чаклунства.Наприклад, ангел на ім’я Азазель навчив людей кувати залізну зброю; ангели Кохавіель, Тамліель і Баркіель – наукам про рух зірок і Місяця і календарем; сам Шамхазай передав їм знання про магію і цілющі властивості рослин. Але при цьому праведник Енох (Ханох) відмовився спілкуватися з бунтівними ангелами. Тому до нього став спускатися сам архангел Габріель і вчити його іншим таємним знанням – куди більш істинним і глибоким, ніж ті, які повідомляли людству Шамхазай і його прибічники. Так Ханох став хранителем таємних знань з астрономії, космології та шляхам служіння Творцю, які він передав синові Мафусаилу, той своєму онукові Ною, а Ной після потопу – Сіфу і т.д., і так ці знання збереглися до наших днів. Інші біблійні джерела оповідають, що Енох не помер звичайної смертю, а був узятий живим на небо, для чого зверху спустився якийсь яскравий об’єкт, «подібний великому вогненному коню». Однак ще до цього Еноху вдалося побувати на небі. Уфологи бачать в описі його польоту підтвердження тому, що прадід листопада побував на інопланетне кораблі. Справді, спочатку книга розповідає про «великому круглому тілі», зробленому наче з перлів і оточеному вогнями і язиками полум’я. Проте Енох спокійно пройшов через це полум’я і опинився всередині круглого приміщення з безліччю вікон, через який добре було видно навколишній пейзаж. Далі він почув якийсь голос, потрапив в інше, ще більша світиться тіло і виявив всередині нього безліч приміщень, у тому числі і круглу залу, і посеред неї – високий трон. «Перед нами, – вважають уфологи, – класичний опис польоту на розвідувальному катері до що знаходиться на орбіті космічному кораблю і пульту управління цим кораблем». Містики, зрозуміло, трактують цей текст зовсім інакше. Як, втім, і слова іншого біблійного джерела – Книги прямоти, яка каже, що, будучи взято живим на небо, Енох отримав нове тіло і став ангелом-правителем вищих світів по імені Метатрон. Біблійна традиція датує «вознесіння Еноха» 2773 роком до нашої ери, а це якраз період закінчення неоліту і початку бронзового століття, коли цивілізації Месопотамії, Вавилона і Єгипту роблять гігантський духовний і технологічний стрибок вперед. В Індії виникає Хараппская цивілізація, а в Британії, між іншим, саме в цей час зводиться Стоунхендж. Так що Книга Еноха і справді дає чимало приводів для роздумів і різного роду гіпотез. Тим часом кумранські сувої таять в собі і багато інших, не менш привабливі і хвилюючі загадки, до яких ми ще не раз обов’язково повернемося. Петро Люкимсон

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: