ЧИ БУДЕ ТРЕТЄ КОЛО РЕВОЛЮЦІЇ?


Страх — це те, що вбиває політика. Особливо, якщо це – страх поразки. Тимошенко вже не приховує його. І саме про це свідчить її заява, що перемогти має тільки вона, інакше Україну чекає «третє коло революції»: «Якщо країна вибере іншого президента — а в мене є тільки один конкурент, я гадаю, нам доведеться йти на третє коло революції».

 

«Якщо країна вибере іншого президента». Тобто, думки українців та їхній вибір не мають для кандидата Юлії Тимошенко жодного значення. І нехай країна, яка переживає непрості часи, захлинеться у внутрішніх негараздах, кризовій економічній ситуації, прикордонній війні…

Зараз, коли всі демократичні сили України прагнуть об’єднатися, щоб зміцнити державу, Юлія Володимирівна уперто ігнорує цю нагальну потребу. Після нас – хоч потоп. Складається враження, що таким чином вона хоче помститися за образи минулого — програш у 2010-му, кримінальну справу, два роки в Качанівській колонії… До того ж, помститися одразу всім. Усьому суспільство, яке, за логікою Тимошенко, мабуть, винне у тому, що з нею сталося.

Іще цинічніше виглядає перша фраза із цієї ж заяви Тимошенко: «Я не хочу більше нести відповідальність за провал революції». Мабуть, кандидатка у президенти забула, де перебувала у той час, коли на Майдані вбивали людей? Чи забула про те, що революція, за «провал» якої вона не хоче «нести відповідальність», подарувала їй свободу?..

Зрештою, наскільки до вподоби українцям кандидат із такими меседжами і світобаченням, красномовно свідчать результати останніх соціологічних досліджень, згідно з якими, шанси перемоги у Тимошенко – дуже слабкі. До того ж, не виключено, що її рейтинг буде й надалі падати — якщо вона продовжуватиме говорити про «третю революцію», фактично, погрожуючи суспільству болісними наслідками в результаті її не-обрання.

Терпіння — це, звичайно, велика чеснота. Але до певного моменту. Багаторічні дії попередніх керівників країни урвали терпець мільйонів українців. І зараз політики дуже уважно прислухаються до голосу народу та дуже обережно, так би мовити, підбирають слова. Але Юлія Володимирівна, здається, вперто не помічає цих змін.

Тимошенко забула про те, що політик має бути гнучким, швидко реагувати на виклики часу і настроїв, та вміти достойно програвати. А також чітко усвідомлювати момент, коли варто вийти з «великої гри» – на деякий час чи назавжди.

Ті, хто не вміє робити цього, у всі часи виглядають особливо жалюгідно.

Наталя Печоріна, журналіст

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Аналитика, Право, Протест, правда і позначений , , , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s