МЕРТВА ТИША НА МАЙДАНІ


cropped-d0bfd0bfd181.jpgМайдан з головної площі столиці поступово перемістився у душі людей. До речі, один із провідних наших соціологів, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна вже оприлюднила соціологічний портрет українського протесту. На її думку, він пройшов три етапи: Майдан–мітинг, Майдан–табір, Майдан–січ. Середній освітній рівень Майдану — вищий за середньоукраїнський. На останньому, найнебезпечнішому етапі, стало трохи менше людей з вищою освітою, більше жителів містечок та сіл, 48 відсотків протестувальників — із Західної України, чимало підприємців, гуманітаріїв та технарів. Чоловіки становили 88 відсотків, жінки були здебільшого старшого віку, з вищою освітою, головно киянки. Бекешкіна визначила їх як «матерів, які пішли на Майдан за синами та чоловіками».

     Нині майданівці змінилися. Після масової гибелі людей на Інститутській вони просто не могли не змінитися. Замість колишньої довіри і всезагального оптимізму з’явилися настороженість, замкнутість, відособленість. Принаймні мені не дуже вдалося розговорити вартових. Ми спілкувалися через невидиму чи, може, й видиму межу: вони в таборі — я зовні. А коли пішов на колишній пост неподалік волинського намету, де дві ночі у найбільші цієї зими морози чергував разом із колегами, то охоронці попросили мене покинути територію.
Як не прикро це констатувати, — майданівці вже не довіряють новій владі, від якої раз у раз чують заклики розійтися.
— Майдан лякає нинішню владу більше, ніж Путін і Янукович разом узяті, — вважає один із організаторів офіцерської сотні, полковник запасу Петро Клименко.
…Тиша над Майданом така оманлива. Чи не тому й наганяє жах на нових очільників країни?..…НЕРІШУЧІСТЮ НОВИХ ОЧІЛЬНИКІВ
Якщо деякі перші кроки опозиції, що стала владою, викликали у суспільства запитання, то її політика щодо Криму — явне невдоволення, бо хоч–не–хоч закрадається підозра у зраді національних інтересів. Удвічі болючіше, що все це робиться руками тих, хто ще вчора стояв на Майдані.
Чи не кожного дня дізнаємося про нові захоплення українських частин на півострові. Військові стверджують, що у них немає наказу чинити опір. Керівництво країни закликає прикордонників, авіаторів та моряків не піддаватися на провокації й бути вірними присязі.
Зізнатися, я щось не вельми доганяю таку тактику. Бо поки ми мирно обороняємося, росіяни мирно (або й не зовсім) захоплюють наші застави та кораблі. Доки відступатимемо? До Херсона? Києва? Невже й у Львові співатимуть російський гімн? Щоправда, наш читач, який почув цю фразу від московського співрозмовника, відбрив, що росіянам ще треба вивчити власний гімн, мовляв, задрипані з них патріоти. Тільки наша влада не знаходить, чим парирувати дії росіян.
Звісно, війна нікому не потрібна. Бо будуть жертви. Але ж вона фактично вже триває. Постріли поки що лунають здебільшого в повітря. Але це зовсім не означає, що сьогодні чи завтра кулі не летітимуть в українські мішені. Якщо провести аналогію з Майданом, то там так само провідники закликали не піддаватися на провокації, хоча з протилежного боку вже вели прицільний вогонь. І хтозна, як би розвивалися події, якби Майдан голосом сотника Володимира Парасюка не поставив Януковичу, а заразом і тодішній опозиції ультиматум: відставка або війна. Наші лідери на таке не здатні. Гадаю, вони й далі торгувалися б з володарем «Межигір’я». Біда в тому, що жодні перемовини не запобігли смертям.
Станом на неділю під українським прапором залишалося ще п’ять кораблів. Відтак можна твердити, що свій флот, як і Крим, ми втратили. Через боязнь політичного керівництва взяти відповідальність на себе. Американський політолог Збігнєв Бжезінський заявив, що для оцінки ймовірних кроків Європи та США треба зрозуміти, чи готові самі українці боронити свою країну. Пересічні громадяни, судячи з усього, готові, а от ті, хто біля керма, схоже, ні. Але ж вони теж українці. І все-таки готові ми чи не готові? Тут не лише американцям, а й нам самим важко це збагнути.
Тим часом у ЗМІ з’явилася інформація, що вже сьогодні ФСБ готує десант на східні області України. Спецгрупи, за словами керівника Центру військово–політичних досліджень Дмитра Тимчука, закидатимуть у міста Східної України для дестабілізації ситуації. Основний контингент — колишні кримські міліціонери, які перейшли на бік Росії.
То почнемо врешті-решт оборонятися чи дочекаємося російського гімну у Луцьку чи Львові?

…ПАТРІОТИЗМОМ ВОЛИНЯН
От чого нема в резерві Путіна, але є вдосталь в України, то це патріотизму. Бо ті всезагальні одобрямси окупації Криму не йдуть у жодне порівняння з тим, яких висот сягнув дух українців. За кілька днів прості громадяни тільки через короткий номер 565 (вартість дзвінка чи смс — 5 гривень) зібрали для армії 5,5 мільйона гривень! А скільки ініціатив перерахувати військовому відомству одноденні заробітки, допомогти харчами чи в інший спосіб лунає зусібіч!
Нещодавно луцький військовий комісаріат мав потребу у волонтерах — треба було рознести повістки резервістам. Серед охочих бодай у такий спосіб прислужитися у нелегкий для країни час — і кілька журналістів. Комісар інструктує нас, що треба зробити: вручити повістку або ж уточнити, коли чоловік буде вдома, якщо його немає.
Отож, беру кілька повісток і йду за адресами. Точніше їду. Пальне та частину машин надає Автомайдан, решта — від служби таксі, сам власник якої теж за кермом.
Оскільки працювати довелося ввечері, який плавно переріс у ніч, то люди зустрічали по-різному. Хтось сердився, що так пізно турбуємо. Інший байдуже розписувався і йшов далі спати. Були й такі, що перевіряли, чи дійсно я від військкомату.
— А кого забиратимуть? Бо я теж військовозобов’язана! — допитується жінка у військовому гуртожитку.
Стенаю плечима, мовляв, не знаю. Я ж тільки розношу повістки. Жінка каже, що її сина немає вдома, бо він на заробітках.
Та найбільше вразив хлопець, який уже розписався в повістці й аж тоді запитав:
— А мені чому немає повістки?
— А ви хто? — здивовано перепитав я. — Хіба повістка не вам?
— То братові. А я теж служив у десантниках.
Це був один із тих тисяч патріотів, що готові служити за покликом серця.
…аграрними перспективами України
Кримські події матимуть далекосяжні наслідки і для економічної сфери автономної республіки. Причому йдеться не лише про туризм, на чому традиційно заробляли кримчани. Захоплення півострова негативно вплине і на Україну, і частково на світ: уже нині через війну на 10–20 відсотків зросли ціни на зерно, бо ми є одним із набільших експортерів зерна. Аналітики твердять, що така ж доля спіткала ще й сою та олію.
З іншого боку, пророкують, що посівні площі зменшаться на 30 відсотків через недопостачання нафтопродуктів та добрив із Росії. Тобто аграрії купуватимуть добрива або гіршої якості, або в менших, ніж потрібно, обсягах. І те, й друге загрожує майбутньому врожаю. Як і, зрештою, скорочення банками обсягів кредитування. А от сільгоспвиробники, які покладаються на власні, а не кредитні ресурси, у виграші. Бо хто закупив добрива та насіння ще з осені, нині не має клопоту з посівною.
Наразі президент Українськиї зернової асоціації України Володимир Клименко сподівається, що новий уряд розв’яже проблему збільшення вартості пального та добрив. Однак Криму це не стосується, адже там, за інформацією Української зернової асоціації, посівну провалено. Відтак урожай на рівні 62,5 мільйона тонн прогнозують уже без урахування кримської ріллі.
Особливо великі втрати матимуть аграрії півострова. Вже нині лунають заяви про збитковий для овочівників рік: усі ранні овочі везли на материк, бо автономія не спроможна сама спожити стільки. Так само непереливки буде ягідникам, виноробам та всім виробникам, ринок збуту яких — Україна. Крім майбутніх проблем зі збутом, кримських селян непокоїть і можливий брак води для зрошування. Тому хоча терміни вже дозволяють почати посівну, вони не поспішають.
Чи зможуть кримчани швидко переорієнтуватися на російський ринок — покаже час. Але чомусь не полишає думка, що головні плоди агресії ще попереду.

 

About "АлМаС"

АлМаС
Галерея | Цей запис був оприлюднений у Аналитика, Новости, Протест, Україна, правда і позначений , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s