ЧОМУ ЛУНАЮТЬ ВИБУХИ У ВОЛГОГРАДІ


У Волгограді жінка, перетворена на бомбу, увійшла в автобус, підірвала себе і вбила шістьох пасажирів , а чотири десятки зробила каліками. Зазвичай теоретики й філософи терору дуже точно вибирають час і місце нанесення цього удару.

Часом були дні, супутні московським трагічним подіям в Браїлові, коли там навколо овочевої бази сталося жорстоке міжнаціональне зіткнення, яке приголомшило всю Росію.

Одночасно з цим зіткненням в середовищі московських ліберальних мудреців стали лунати слова і заклики розчленувати Росію. Відторгнути від Росії її Арктику, скинути ненависний Росією Кавказ, розламати Росію по Уральському хребту. І ось в ці розколи, в цю інтелектуальну та моральну смуту було завдано цей страшний волгоградський удар. Але місто, але саме місце – священний Сталінград – на карті світу це місто настільки ж важливий і значущий, як, наприклад Єрусалим із Храмом гробу Господнього або Медіна зі священним каменем Кааба, тому що в Сталінграді була здобута вселенська Перемога. Перемога не просто військова, ідеологічна чи економічна. Там зіткнулися космогонії світла і темряви. Там вирішувалася доля світу, куди він рушить – по шляху чорної фашистської катастрофікі чи все-таки здолає великий містичний людський гуманізм. І радянський народ, російський народ, татари, народи Кавказу, євреї, казахи, узбеки, прибалти з’єдналися в цій битві в один грізний потужний жертовний батальйон. Вони здобули цю Перемогу, заплативши за неї 30 мільйонів убитими. Це святі мученики, які принесли своє життя на вівтар цього святоностного торжества.

Саме тому в Сталінград, який є символом з’єднання всіх сил, всіх народів, всіх священних релігій і культур, в цей центр, в цю духовну матку нашого світу було завдано цей жорстокий удар.

Що ж робити нам у цих умовах? Як бути? У цих умовах потрібна мобілізація, не військова, хоча вона теж потрібна, не організаційна, хоча вона теж необхідна. Потрібна мобілізація духовна. Нехай правоохоронні органи, силовики шукають і нишпорять по лісах і передмістям міським, і відшукують це жахливе терористичне підпілля. Це їхня справа, це їх турбота.

Нехай народні вітіі, священики, мулли, рабини проповідують в храмах, в мечетях і синагогах добро, миролюбність і братську терпимість. Але кожної окремо взятої душі, кожному окремо взятій людині потрібно звернутися до свого серця і зробити так, щоб в цьому серце не виникло відчай, не виникла ненависть, не виникла брутальне відчуття сліпої, тупої сили, яка затьмарює світло.

Треба зрозуміти, що саме в цьому терористи шукали свій кінцевий підсумок і фінал, щоб замутнен людську свідомість, щоб у людині знову прокинувся звір, щоб у ньому знову виникло жахливе і сліпе відплата. Не дати виходу цим почуттям. Закупорити в собі це почуття великим спогадом про Сталінградську перемозі, тому що сьогодні в світі як і раніше триває сутичка добра і зла. Як і раніше в сьогоднішньому світі бореться світло і темрява. І як і раніше йде Сталінградська битва. І ця Сталінградська битва йде в кожному людському серці.

Так нехай же в цю Сталінградську церква, в цей Сталінградський храм зі своїм відчуттям великої правди приходять усі – і мусульмани, і православні, і іудеї, і буддисти. І нехай вони в цьому храмі вершать свою релігію прийдешньої і неминучої перемоги. Спасибі вам, всього доброго.

About "АлМаС"

АлМаС
Цей запис був оприлюднений у Новости, Протест, Россия, правда і позначений , , , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s